Ленон є не лише талановитим музикантом з гостро іронічним смислом і гумором, здатним на вражаючий перформенс, як наприклад бути з Йоко Оно днями в ліжку перед камерами і світовою пресою: make love, not war. Він також для мене є символом певної епохи і конкретних культурних трендів, зокрема 60-тих років минулого століття. В тих роках відбулися досить вагомі зміни в західній культурі, які потім глобалізувалися. І разом з гострою і часто влучною критикою, яка звучала в творах Ленона і рокерів 60-тих, серед яких були передовсім заклики до соціальної і расової рівності та до миру між народами і протести проти воєн, було багато невідповідальної деконструкції. Деконструкції мало не всього – сім’ї, авторитетів, сексуальних норм, традиційних стилів, звичаїв та порядку в політиці, управлінні шкіл та університетів і т.д. З демонтуванням певних застарілих шкідливих і небезпечних уявлень, відбулося нищення того, що є вічним. Не хочу узагальнювати і драматизувати, адже коли Ленон співає в «Imagine» про «no religion», на мою думку, він не пропагує атеїзм, а «мріє» про відсутність міжконфесійної та міжетнічної ворожнечі, яку часом провокують релігії.
Критики і дисиденти є моїми героями, але я часто більше є фанатом тихих будівничих, які без перформенсу і епатажу, без крикливого піару дійсно торкають людей і будують те, що потрібне. Я не дивлюся на час перед 60-тими, як на ідилію і не споглядаю на минуле з ностальгією. Навпаки я аналізую 60-ті з своїм «imagine», я намагаюся уявити цей час з перспективи 1000 років, і мені здається, що колись на феномен і епоху, яку символізує Ленон, будуть дивитися зі здивуванням і легкою усмішкою щодо його небезпечної наївності. Мелодія триватиме, але перформенс, починаючи від Ленона через Мадонну до Леді Ґаги змушуватиме наших нащадків питати: про що вони тоді взагалі думали?
решта на zaxid.net
Немає коментарів:
Дописати коментар